Океан завжди був шумливим місцем. хвилі, дощ і низький хмурок морського дна утворюють звуковий пейзаж, з яким морські тварини розвивалися протягом мільйонів років.
Коммерційна судна майже подвоїла низьку частоту фонового шуму в Північній Атлантиці з 1960-х років. Звук подорожує сотнями кілометрів, маскуючи дзвінки, які кити використовують, щоб знайти один одного через цілі басейни.
Експеримент, який ніхто не спроектував
Дослідники тепер використовують паузу в судноплавстві під час пандемії як природний експеримент. Підводні записи, які працювали протягом багатьох років, зафіксували раптову тишу, а потім поступово повертаються.
Ми можемо виміряти шум. Ми набагато гірше виміряємо те, що він затишає.
Наступне тиск - морський дно видобутку, який додав би новий і слабо зрозумілий промисловий звук до деяких з найменш вивчених місць на Землі. Регулятори розробляють обмеження шуму майже без базових даних. Вчені стверджують, що базовою лінією є експеримент <unk> і він вже працює.
